Гортензія - популярний кущ, який привертає увагу не тільки своєю незвичайною красою, а й різноманітністю видів. При всій своїй дивовижній невибагливості, вона вражає фігурним листям, пишною формою крони, широкою палітрою кольорів і різноманітністю розкішних суцвіть. Гортензія гарна навесні, коли з'являються перші ніжні листи. Влітку вона приваблює рясним цвітінням. А восени кольоровими стають не тільки суцвіття рослини, але і її листочки.
Історія імені та особливості гортензії
Взагалі-то рослина, про яку йде мова, називається гідрангея. Так греки називали посудину з водою. І це ім'я говорить про важливу якість культури - про її любов до вологи. А Гортензією звали улюблену сестру принца Римської імперії. На її честь гідрангея й отримала своє нове ім'я.
Більшість гортензій - це кущі, що виростають у висоту на 1-3 метри. Але серед гортензій зустрічаються компактного виду дерева і навіть ліани, що використовують гілки інших дерев як опору. Є навіть вічнозелені види, хоча нам частіше трапляються листопадні.
Зацвітаючи навесні, ці рослини тішать око своїми кулястими суцвіттями (метельчатими або щитоподібними) до пізньої осені. У більшості гортензій квіти білі, але зустрічаються бузкові, рожеві, червоні, сині і строкаті види. Кольорові квітки здатні змінювати своє забарвлення залежно від рівня pH ґрунту: в кислому вони блакитні або сині, в нейтральному - блідо-бежеві і в лужному - рожеві або бузкові.
Основні види гортензій
Купуючи саджанець гортензії, слід якомога більше дізнатися про вид цієї рослини. Ці знання необхідні, щоб ваші очікування були виправдані. Знаючи про відмінності видів, можна буде правильно розташувати культуру в саду, підібрати їй оптимальні умови і сусідів, грамотно доглядати за нею. Результат не змусить себе чекати і проявиться тривалим і рясним цвітінням.
Всього існує понад 80 видів цієї прекрасної рослини, тому ми розповімо лише про найпопулярніші гортензії, до яких належать:
- деревовидні;
- метельчаті;
- крупнолисті;
- дуболисті;
- ґрунтопокривні.
Деревовидна гортензія - кущ від 1 до 3 метрів висотою. На вершинах його однорічних пагонів утворюються суцвіття з зеленими бутонами, які перетворюються в кремові або білі квіти.
Метельчата гортензія - кущ або невелике дерево від 2 до 5 метрів заввишки. Відрізняється вартим заздрості довголіттям (до 40 років). Швидко дерев’яніючі пагони не сприйнятливі до холоду. У червні на пагонах поточного року утворюються бутони, що розпускаються до кінця серпня. Суцвіття пірамідальної форми складаються з квіток, що змінюють забарвлення із зеленого на біле, потім рожеве, цегляне і знову на зелене.
Крупнолиста гортензія може вирощуватися не тільки в саду, але і в кімнатних умовах. Щільне зелене листя і ніжні трав'янисті пагони поточного сезону свідчать про низьку холодостійкість рослини. Парасолькоподібні суцвіття утворюються на торішніх пагонах. Квітки забарвлені в залежності від рівня кислотності ґрунту.
Дуболиста гортензія характеризується винятковою зовнішньою привабливістю, але дуже боїться заморозків. Її на зиму необхідно ретельно вкривати. У висоту ця рослина виростає в середньому на 2 метри. Навіть без квітів вона виглядає дуже декоративно завдяки ефектному різьбленому листю. У червні-липні утворюються розкішні волотисті суцвіття до 30 см в довжину. Спочатку білі квіти з часом стають пурпуровими.
Ґрунтопокривна гортензія досить часто використовується садівниками для створення штамбової форми рослини. Виростає у висоту на 2-3 метри. Гладкі зверху і покриті пушком внизу її зелені листочки досягають в довжину 20 см. Цвітіння пухких щитоподібних суцвіть відбувається в червні-липні. Найчастіше молочно-білі квіти набувають рожевого відтінку.
Крім цих популярних видів зустрічаються й інші: Сарджента, пилчаста, шорстка, попеляста, промениста. Існує навіть повзучий різновид - черешкова гортензія. Будь-яка з цих рослин може стати справжньою окрасою вашого саду або тераси.
Посадка і догляд за гортензіями в залежності від виду
Деревовидну гортензію можна висаджувати і навесні, і восени. Для саджанця готують яму діаметром 50 см, а глибиною 60-70 см. Субстрат, який готують для посадки, повинен містити по дві частини перегною і чорнозему і по одній частині піску і торфу. В якості добрива застосовують на одну рослину по 20 г карбаміду і по 30 г суперфосфату і сірчанокислого калію.
Того запасу підгодівлі, який закладається при посадці рослини, вистачить їй на два роки. Потім підгодівлю гортензії слід виконувати регулярно:
- у весняний період пробудження;
- у пору бутонізації;
- під час цвітіння;
- у кінці літа.
Оптимальна дистанція при посадці - 1,5 метра. Гідрангію не можна садити поблизу дерев, тому що сусіди почнуть відбирати один у одного вологу. Деревоподібна гортензія має добре розвинену кореневу систему, тому не боїться морозів і не потребує укриття на зиму. Її цвітіння починається тільки через 4-5 років від посадки.
Метельчата гортензія розростається згодом у великий, розлогий кущ. Для неї викопують яму з параметрами 50х70 см і глибиною в 35-40 см.
Якщо ж з її допомогою планується створити живопліт, потрібно скопати смугу в 1 метр. З дистанцією в 70 см - 1 метр викопати ями для саджанців. З урахуванням оптимальної відстані між сусідніми саджанцями в 2,5 метра, стає зрозуміло, що найслабші рослини згодом будуть видалені - пересаджені на інші місця. Цей захід дозволить уникнути «лисин» в загороді.
З огляду на всі ризики, на півночі метельчаті сорти садять тільки навесні, а в південних регіонах і навесні, і восени. Кінчики коренів підрізають, а при весняній посадці вкорочують до 3-4 бруньки і однорічні пагони. Посадки потрібно мульчувати торфом і перепрілим компостом. Восени рослину можна підтримати мінеральними добривами, що містять калій і фосфор. Весняна підгодівля складається з розчину сечовини (20 г на відро) по 2-3 відра під кущ.
Крупнолиста гортензія любить світло. Вона може рости і в півтіні, але якщо затінення сильне, цвіте значно гірше. Рослина віддає перевагу ґрунт з pH 5,5. Хороший склад субстрату для цього виду включає в себе пісок, торф, дернову і листову землю в однакових пропорціях. Пожовкле листя гортензії, що росте на лужному ґрунті, свідчить про хлороз. Щоб уникнути цього захворювання, раз на декаду використовують розчин залізовмісних солей.
Кислотність ґрунту впливає на забарвлення квітів крупнолистої гортензії. Рожеві при лужній реакції ґрунту, вони стають блакитними зі збільшенням кислотності. Для збільшення кислотності використовують, наприклад, галун і сульфат алюмінію. Виготовляють розчин за інструкцією. На кожну рослину необхідно внести по 2 літри препарату, що підкислює.
Купуючи гортензію для посадки у своєму саду, обов'язково ознайомтеся з властивостями придбаного різновиду рослини. Це важливо, щоб, наприклад, випадково не обрізати ті пагони, на яких в цьому році повинні утворюватися суцвіття. Правильні прийоми догляду можуть допомогти організувати раннє і тривале цвітіння. Ви зможете впливати на параметри квіток і на їх забарвлення, відчуваючи себе трохи чарівником.
Розкішні кущі гортензії прикрасять будь-яку садову композицію - в порівнянні з квітучою гортензією блякнуть півонії та лілії, навіть краса троянд відходить на другий план. А хочете, щоб ваші гортензії раптом стали іншого кольору? Ми готові поділитися цим маленьким, але чарівним секретом.
