Способи вирощування гливи

Існують два поширені методи вирощування гливи (плевроту) — це інтенсивний і екстенсивний. Останній припускає вирощування грибів в умовах наближених до природних. Такий спосіб не вимагає великих витрат, адже при вирощуванні використовується звичайна деревина невисокої якості. Це можуть бути пні, кора, стружка — усе, що є відходами лісозаготівельних робіт. Але є в цьому методі і недоліки: збір грибів залежить від сезону, а кількість урожаю — від кліматичних умов.

Процес інокуляції при екстенсивному методі

Звичайний плеврот можна вирощувати на стволах різних дерев листяних порід. Проте кращими для цього вважаються тополя, граб, дуб, верба і бук. На деревах, що мають м'яку деревину, гриб швидше розростається, але врожайність дещо нижча, ніж при вирощуванні на твердій деревині, де міцелій росте повільніше, а врожайність – вища.

Для вирощування гливи кращою вважається свіжозрубана деревина, в якій міститься досить вологи, щоб розвивався грибний міцелій. Якщо ви плануєте використовувати давно зрубану деревину, її треба на тиждень замочити у воді, щоб вона увібрала в себе вологу.

Стовбур розрізається на бруски заздалегідь, напередодні висадки міцелію. Оптимальним діаметром обрубків вважається 30-40 см, а висота — 30-35 см. Якщо висадити міцелій на менші бруски, то врожайність буде дуже низькою.

Способи інокуляції

Дерев'яні бруски поміщають в підвал або траншею та інокулюють міцелій у верхній кінець кожного обрубка. Складати бруски треба один на другий, а висота конструкції не повинна перевищувати 2,5 м. Міцелій наноситься до заболонних частин деревини, шар повинен складати 1 см. Щоб зберегти вологу у блоках, їх слід накрити соломою, товщина шару близько 40 см Якщо ви використовуєте траншею, то поверх соломи необхідно насипати шар ґрунту, завтовшки в 15-20 см. Ґрунт і солому поливають кілька разів на тиждень і підтримують вологість не менше 80%. Через декілька місяців міцелій вже добре розвинеться по усьому обрубку.

Висадження міцелію проводиться в травні.

Спосіб №2

Посівний міцелій вноситься під основу кожного бруска в кількості до 100 г. Бруски прикопують в землю на 10-12 см. Розташовують обрубки порядково з відстанню 30-50 см. Інокуляція проводиться у кінці весни – початку літа.

Переваги такого способу очевидні. Вам не треба готувати приміщення або рити траншею, переносити бруски, а плодоносіння буде більш раннім.

Плеврот черепичастий в природному середовищі плодоносить в середині осені. Тому бруски з міцелієм, посадка якого робилася першим способом, треба перенести у кінці літа на поляну в ліс, щоб плеврот отримав достатньо сонячного світла і природної вологи. Обрубки прикопують в ґрунт на 10-12 см.

Екстенсивний метод передбачає вирощування гливи і на пнях. Використовувати їх можна тільки свіжими, бажано, щоб дерево було зрубане взимку або весною. Оптимальний діаметр пня — від 40 до 70 см. З пня заздалегідь необхідно зрізати верх на 5 см, а потім, після інокуляції, накрити пень цим диском і прибити. Витрата міцелію на один пень не повинна перевищувати 100 г. Висівають міцелій в травні або червні.

Збір урожаю

Плеврот черепичастий можна збирати вже в середині осені. Гриби особливо добре формуються, коли температура вночі складає 4-6 градусів, а вологість повітря близько 90-95%.

Через тиждень після того, як були ініційовані примордії, можна займатися збором урожаю. Гриби на брусках або пнях з'являються дружно, так що увесь зросток плодових тіл зрізують одночасно. Плодоносить плеврот в 2-3 хвилі упродовж 40-50 днів. З одного пня можна збирати гриби впродовж 3-5 років. Врожайність залежатиме від декількох чинників: якості міцелію і деревини, клімату, вологості і так далі. Один центнер м'якої деревини може дати до 15 кг плодових тіл, а твердої – до 20 кг.

Інтенсивний спосіб

Цей спосіб вимагає наявності спеціального приміщення, в якому регулюють мікроклімат. У цього методу є свої переваги:

• вирощувати гриби можна круглий рік;
• врожайність відрізняється стабільністю і кількістю;
• використовуються різні сільськогосподарські і промислові відходи для створення субстрату;
• продуктивний цикл займає всього від 8 до 10 тижнів;
• технологічні процеси проводяться за допомогою автоматики і механіки.

Готуємо субстрат

Субстрат для вирощування плевроту готується з соломи злакових рослин, таких як ячмінь, жито, просо або пшениця. До соломи можна додавати кукурудзяні качани, стебла рису або бавовняні відходи.

Для знезараження субстрату і хорошого приживання міцелію, субстрат необхідно прогріти при температурі 60-80 градусів. Існує декілька способів термічно обробити рослинний субстрат:

• замочити в гарячій воді;
• провести ступінчасту термічну обробку;
• ферментація.

Замочування

Найпростішим методом є замочування в гарячій воді соломи і відходів. Субстрат замочують на добу, щоб досягти часткового руйнування клітинної структури і сформувати лігнін, придатний для міцелію. Замочують солому в металевих місткостях або запарюють в спеціальному кормозапарнику при температурі 50-60 градусів.

Термічна обробка

Солому необхідно заздалегідь подрібнити і зволожити до 70-75%. Потім її поміщають в термічні камери або тунелі. Субстрат нагрівають до 80 градусів, потім охолоджують, і знову повторюють нагрівання. В цьому випадку в субстраті гине мікрофлора, а необхідні для розвитку міцелію компоненти набувають доступнішої форми. Термообробку необхідно проводити так, щоб в субстрат не проникало свіже повітря.

Ферментація

Ферментація або пастеризація полягає в тому, що субстрат поміщають в камеру і на короткий час підвищують температуру до 60 градусів. Так відбувається часткова стерилізація, розвивається корисна мікрофлора і формується сприятливе середовище для росту міцелію. Ферментацію слід проводити з поданням свіжого повітря. Такий метод гарантує низький поріг появи інфекції, чого складно добитися в результаті термічної обробки.

Посів і розвиток міцелію

Процес підготовки міцелію гливи відбувається так само, як і шампіньйонів. Коли солома буде оброблена, її охолоджують до температури 28-30 градусів, набивають в підготовлені ємності, такі як мішки або касети. Потім вносять посівний міцелій з розрахунку 3-5% від усієї маси субстрату. Далі його необхідно постійно інспектувати на вміст вологості. Для усунення пересихання перфоровану плівку поміщають в нижню частину місткості. Найпоширенішими і бюджетними місткостями є поліетиленові мішки, в які поміщається до 30 кг субстрату.

Після висадки міцелію місткості кладуть в камеру, де міцелій проростатиме. Температура повинна триматися на рівні 22-24 градусів, вологість повітря — 60-65%. Обов'язково має бути присутньою вентиляція. Слід пам'ятати про те, що світло негативно впливає на грибницю і уповільнює її ріст, тому приміщення має бути темним. Обростання міцелієм місткості залежить від виду субстрату, але в середньому це займає від 10 до 20 діб.

Плодоносіння

Коли відбудеться переплетення грибницею субстрату, місткості необхідно перенести в приміщення, де плодові тіла розвиватимуться далі. Якщо використовуються «зимові» штами, то місткості, в яких знаходиться субстрат, треба охолодити, помістивши їх на вулицю на пару діб. Температура повинна складати 2-4 градуси. Біологічні особливості кожного сорту обумовлюються підтримкою потрібної температури в приміщенні з місткостями:

• «зимові» – 10-13 градусів;
• «літні» – 20-25 градусів;
• «проміжні» – 12-25 градусів.

Вологість необхідно підтримувати на рівні 85-90%, за годину вентилювати на 2-3 об'єми. Освітлення на цьому етапі є необхідним і повинне складати в добу до 10 годин. Якщо грибам не забезпечити подібний рівень освітлення, вони можуть витягуватися в довжину, а капелюшок погано розвиватиметься. Повна темрява призводить до формування тільки зачатків грибів.

Після 7-10 днів поверхню грибниці укривають невеликі горбки, так звані примордія. У цей період в мішках робляться невеликі надрізи в місцях, де утворилися примордії. Коли з'являться зачатки грибів, обмін повітря збільшують до 8-10 від об'єму. Вологість і температура повинні підтримуватися на попередньому рівні.

Збираємо урожай

Для отримання якісної продукції досить двох хвиль плодоносіння.

Перша хвиля

Через 10 днів після того, як мішки були розміщені в приміщенні для плодоносіння, можна приступати до першого збору грибів. Триватиме таке плодоносіння близько 5-7 діб. Перша хвиля відрізняється найвищою врожайністю.

Друга хвиля

Для прискорення другої хвилі необхідно зменшити вентиляцію в годину до 2-3 об'ємів. Шокові штами вимагають ще і пониження температури до 5-8 градусів, а вологість повинна складати від 85 до 90%. Такий режим дозволить збирати гриби вже за два тижні. Врожайність відрізнятиметься від першої хвилі на 40-50%.

Дві хвилі урожаю – достатня кількість. Інтенсивний метод вирощування плевроту дає до 40% грибних тіл від маси субстрату.

Якість глив

Гливи, готові до вживання і переробки мають бути :

• пружними, м'ясистими, свіжими і чистими;
• мати природну вологість, сторонній запах має бути відсутнім;
• м'якіш – білого кольору, без змін на розломі;
• довжина ніжки має бути не більше 4 см;
• діаметр капелюшка – від 4 до 10 см.

Тривалість одного циклу вирощування гливи в середньому складає до 2,5 місяців. Цілорічне культивування дозволить вам отримати до 5-6 циклів.