Ірис сітчастий належать до цибулинного виду сімейства ірисових і вважається одним з найкращих рослин для рокаріїв та альпійських гірок. Сітчасті сорти часто називають «ірисами-пролісками» за їх рідкісну здатність в південних областях розпускатися буквально з-під снігу, навіть раніше квапливих і жадібних до раннього цвітіння крокусів. А назва «сітчастий» походить від зовнішнього вигляду лусок, що покривають цибулину – вони схожі на щільну суху сітку.
ОСОБЛИВОСТІ СІТЧАСТИХ ІРИСІВ
Всі сорти можуть вважатися карликовими та напівкарликовими. У садах найчастіше вирощуються кавказькі сорти Iris reticulata, які відрізняються тонким шилоподібним листям і великими яскраво забарвленими квітками на поодиноких квітконосах до 10-15 сантиметрів заввишки. За формою квітка нагадує звичайний бородатий ірис, тільки карликовий і квітучий прямо поверх снігу на півдні, і в середині літа – в областях з холодною зимою.
Морозов сітчасті іриси не бояться, набагато гірші для них зимові відлиги на півдні України. Тому на зиму клумби мульчують не для захисту від морозу, а щоб запобігти раннього позасезонного пробудження квітів.
Ця дивна властивість – швидко пускатися в розвиток навіть при мінімальних позитивних температурах – з успіхом використовується для міжсезонної вигонки. У горщиках і вазонах карликові іриси, висаджені групою, виглядають не менш ефектно, ніж в рокарії.
СІТЧАСТІ ІРИСИ – ПОСАДКА І ДОГЛЯД
Агротехніка сітчастих ірисів нічим не відрізняється від вирощування тюльпанів: після початку періоду спокою цибулини можна викопати й відправити на відпочинок, щоб в наступному сезоні отримати такі ж великі квіти. Можна не робити цього протягом декількох років, доки бутони не почнуть дрібнішати. Висаджують сітчасті іриси восени, одночасно з тюльпанами або трохи раніше.
Що люблять сітчасті іриси:
- сонячне місце;
- нейтральний або слаболужний ґрунт, який як раз і формується в рокарії, де для відсипання і дизайну використовується вапняк;
- затяжну дощову весну і спекотне сухе літо;
- щільну посадку спочатку або можливість сформувати куртину за рахунок дочірніх цибулин;
- калійні та фосфорні добрива після закінчення цвітіння.
Чого не люблять Iris reticulata:
- дощове літо в період спокою цибулин – при затяжних дощах над посадками рекомендується навіть встановити тимчасові плівкові укриття;
- зимових відлиг, які можуть розбудити цибулини поза сезоном;
- застою вологи в ґрунті.
Поповніть свою колекцію цибулинних сітчастими ірисами – в асортименті нашого інтернет-магазину є безліч сортів самого різного забарвлення. До речі, сині, лілові, бордові й фіолетові сорти заведено називати кавказькими або турецькими, а білі та жовті – англійськими. Особливо ефектно карликові іриси виглядають в змішаних посадках з хіонодоксами, пушкініями та, звичайно, мускарі, з якими можуть утворити чарівну композицію як в рокарії, так і в контейнері. Ці невибагливі й дуже яскраві ранньоквітучі багаторічники стануть прикрасою будь-якого саду, особливо, якщо дозволити сітчастим ірисам розростися й утворити велику галявину або довгий стрічковий газон.
