Ожина — врожайна культура. Середній ожинник дає в 3-4 рази більше плодів з одиниці площі, ніж малинник. Однак рослина досить теплолюбна, тому посадка ожини навесні вважається доцільнішою. За літо кущі безнапасно вкорінюються, входять в повну силу і щасливо переживають зиму.
Підзимова посадка також не протипоказана. Але ожина, посаджена ранньою весною, випереджає в розвитку саджанці осінньої закладки. І хоча врожай всіх сортів у всіх регіонах країни благополучно достигає до липня-серпня, стебла слабких рослин можуть не визріти. Такі кущі потребуватимуть додаткових клопотів від садівника наступної зими.
Вибір саджанців
Основні правила посадки ожини такі ж, як і для малини:
- корені рослини мають бути добре розвиненими, їх довжина повинна бути не менше 10 см;
- на кореневій системі має бути сформована брунька столону — підземного стебла;
- стебла саджанця повинні мати глянсову кору, а під нею — зелену сполучну тканину.
Але, на відміну від малини, при посадці ожини увагу слід приділити не тільки стану саджанця. Підбір типу куща і сорту — найважливіші чинники. Від їх правильного обліку залежить обсяг плодоношення і термін життя рослини.
Підбір сортів ожини
Ще однією властивістю виділяється ожина — посадка і догляд за нею полегшується через можливість підібрати саджанці, максимально пристосовані до вирощування в конкретному регіоні.
Наприклад, пристосованість рослини до ґрунтів. При виборі саджанців, слід пам'ятати, що ожинники різних сортів люблять різні ґрунти:
- на суглинистому ґрунті і щільних чорноземах краще розвиваються росяніки;
- прямостоячі куманики надають перевагу супіщаній землі і родючим пісковикам.
З цієї причини в степовій зоні краще вирощувати Натчез або Блек Сатін. Для полісся підійде сорт Блек Даймонд.
Другий фактор, якому варто приділити увагу — тривалість періоду спокою. Ожина, на відміну від малини, в листопаді повністю засинає. Вегетація рослин різних сортів розпочинається в різні терміни — від кінця березня до середини квітня. Наприклад:
- першими прокидаються кущі сорту Натчез,
- завершує сезон Навахо.
Ці властивості можна з користю враховувати і висаджувати на своїй ділянці ті сорти, які гарантовано переживуть пізньовесняний холод і потребуватимуть мінімальних зусиль із захисту.
Другий аспект пов'язаний з різним періодом вегетації - підбір саджанців за термінами плодоношення. З одного боку, відомо, що кущі пізніх термінів дозрівання при температурах вище 32°C уповільнюються в розвитку. Якщо ваш сад знаходиться в такому регіоні, підберіть ожину пізнього терміну дозрівання. З іншого боку, за сприятливих умов можна створити ягідний конвеєр і збирати стиглі плоди з середини літа до самої осені.
Як висаджувати ожину
Для ожинника слід обирати ділянки, захищені від продування в зимовий період, оскільки стебла рослини схильні до висушування. Якщо сад знаходиться на відкритому місці, найімовірніше, кущі доведеться восени вкривати.
Земля повинна бути нейтральною або слабокислою. Спеціально підкислювати ґрунт не слід. Карбонатні ґрунти також не годяться.
Вирощування ожини садової, посадка і догляд схожі на обробку малини. Ґрунт готують так само як і для малинника: землю рясно удобрюють органікою - компостом або перепрілим гноєм. З мінеральних добрив віддають перевагу калійним і фосфорним. Зола сприятливо позначиться на родючості і здоров'ї ягідника.
Розміщують рослини рядами. Інтервал між кущами роблять 1,5-2 метра. В процесі догляду великого значення надають обрізці ожини навесні і восени - формуючій і санітарній: на загущених плантаціях урожай отримують слабкий і позбавлений смаку.
Технологія посадки
Ожину навесні садять в борозни або ями. Лунку копають глибиною 100 см, а шириною - 60-70 см. Такі ж параметри повинні мати борозни.
Якщо земля збіднена, виконують плантаж — верхні, поживні шари ґрунту переміщують вниз. Коріння ожини росте на глибину до 1,5 м — така операція дозволить підвищити родючість ґрунту.
Землю слід змішати з перегноєм і компостом в пропорції 1:1. У ґрунтосуміш додають золу — 1 літрова банка на 1 кв. метр. Отриманого субстрату має бути стільки, щоб вистачило заповнити приготовану лунку доверху.
Ожину звільняють від грудки, довгі корінці злегка вкорочують, хворі видаляють.
Саджанець встановлюють на дно лунки таким чином, щоб паросткова брунька, розташована біля основи стебла, перебувала нижче краю ями на 3-4 см. Коріння розподіляють рівномірно дном лунки і засипають рослину землею.
Кущ рясно поливають, мінімальна порція води — відро. Ґрунт щедро мульчують: захисний шар має сенс, тільки коли його товщина перевищує 10 см.
Стебла куща обрізають: на сильних пагонах залишають по 2-3 бруньки, слабкі видаляють.
Облаштування шпалери для ожини
З висадкою саджанця ожини садової посадка культури не закінчується. Кущ слід підв'язати. Це - обов'язковий захід.
- По-перше, на закріплених стеблах зручніше збирати ягоди.
- По-друге, стебла на дроті можна розподілити: однорічні — нижче, дворічні — вище.
- По-третє, такий спосіб вирощування дозволяє позбавити ожину від безлічі захворювань типу антракнозу.
Конструкцій шпалер існує безліч. Для одиночних кущів використовують Т-подібні стовпчики. При посадці в траншею добре себе зарекомендували стійки Х-подібної форми — до них можна підв'язувати пагони по різні боки куща.
Основна вимога до огорожі - вона має забезпечити підв'язку стебла на трьох рівнях — через кожні 50 см.
Ожину підв'язують навесні — після того, як знімають захисне укриття. Однорічні стебла підв'язують до нижнього дроту — на висоті 50 см. Дворічні флорікани кріпляться до верхніх дротів на різній висоті.
При такому способі підв'язки восени легко доглядати за кущем: гілки, що вже відродили обрізаються, а нижні — ті, що будуть родити, без проблем пригинаються до землі.
Великий асортимент ожини ви знайдете у нас на сайті. Вибирайте сорти до душі та клімату і збирайте великі врожаї смачних, великих ягід. А ми розповімо як вирощувати ожину, щоб отримати приголомшливий урожай.
